| виру́буваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | виру́буваний | виру́бувана | виру́буване | виру́бувані |
| родовий | виру́буваного | виру́буваної | виру́буваного | виру́буваних |
| давальний | виру́буваному | виру́буваній | виру́буваному | виру́буваним |
| знахідний | виру́буваний | виру́бувану | виру́буване | виру́бувані |
| орудний | виру́буваним | виру́буваною | виру́буваним | виру́буваними |
| місцевий | на/у виру́буваному, виру́буванім | на/у виру́буваній | на/у виру́буваному, виру́буванім | на/у виру́буваних |