| | |
| виру́буватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виру́буватися, виру́буватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | виру́буватиметься | виру́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | виру́бується | виру́буються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| виру́буючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | виру́бувався, виру́бувавсь | виру́бувалися, виру́бувались |
| жін. р. | виру́бувалася, виру́бувалась |
| сер. р. | виру́бувалося, виру́бувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виру́бувавшись |
