| | |
| виру́бувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виру́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | виру́буймо |
| 2 особа | виру́буй | виру́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виру́буватиму | виру́буватимемо, виру́буватимем |
| 2 особа | виру́буватимеш | виру́буватимете |
| 3 особа | виру́буватиме | виру́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виру́бую | виру́буємо, виру́буєм |
| 2 особа | виру́буєш | виру́буєте |
| 3 особа | виру́бує | виру́бують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| виру́буючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | виру́бував | виру́бували |
| жін. р. | виру́бувала |
| сер. р. | виру́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| виру́буваний |
| Безособова форма |
| виру́бувано |
| Дієприслівник |
| виру́бувавши |
