| ви́рулити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́рулити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́рулімо, ви́рулім | |
| 2 особа | ви́рули | ви́руліть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́рулю | ви́рулимо, ви́рулим |
| 2 особа | ви́рулиш | ви́рулите |
| 3 особа | ви́рулить | ви́рулять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́рулив | ви́рулили |
| жін.р. | ви́рулила | |
| сер.р. | ви́рулило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́руливши | ||