| ви́рушити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́рушити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́рушімо, ви́рушім | |
| 2 особа | ви́руши | ви́рушіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́рушу | ви́рушимо, ви́рушим |
| 2 особа | ви́рушиш | ви́рушите |
| 3 особа | ви́рушить | ви́рушать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́рушив | ви́рушили |
| жін.р. | ви́рушила | |
| сер.р. | ви́рушило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́рушивши | ||