| | |
| виско́взувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити слизьким дорогу, лід тощо) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виско́взувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | виско́взуймо |
| 2 особа | виско́взуй | виско́взуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виско́взуватиму | виско́взуватимемо, виско́взуватимем |
| 2 особа | виско́взуватимеш | виско́взуватимете |
| 3 особа | виско́взуватиме | виско́взуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виско́взую | виско́взуємо, виско́взуєм |
| 2 особа | виско́взуєш | виско́взуєте |
| 3 особа | виско́взує | виско́взують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| виско́взуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | виско́взував | виско́взували |
| жін. р. | виско́взувала |
| сер. р. | виско́взувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виско́взувавши |
