| ви́скочити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́скочити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́скочмо | |
| 2 особа | ви́скоч | ви́скочте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́скочу | ви́скочимо, ви́скочим |
| 2 особа | ви́скочиш | ви́скочите |
| 3 особа | ви́скочить | ви́скочать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́скочив | ви́скочили |
| жін.р. | ви́скочила | |
| сер.р. | ви́скочило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́скочивши | ||