| | |
| вискріба́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вискріба́тися, вискріба́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вискріба́ймося, вискріба́ймось |
| 2 особа | вискріба́йся, вискріба́йсь | вискріба́йтеся, вискріба́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вискріба́тимуся, вискріба́тимусь | вискріба́тимемося, вискріба́тимемось, вискріба́тимемся |
| 2 особа | вискріба́тимешся | вискріба́тиметеся, вискріба́тиметесь |
| 3 особа | вискріба́тиметься | вискріба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вискріба́юся, вискріба́юсь | вискріба́ємося, вискріба́ємось, вискріба́ємся |
| 2 особа | вискріба́єшся | вискріба́єтеся, вискріба́єтесь |
| 3 особа | вискріба́ється | вискріба́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вискріба́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вискріба́вся, вискріба́всь | вискріба́лися, вискріба́лись |
| жін. р. | вискріба́лася, вискріба́лась |
| сер. р. | вискріба́лося, вискріба́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вискріба́вшись |
