| ви́снажений1 – дієприкметник | ||||
| (від: ви”снажений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́снажений | ви́снажена | ви́снажене | ви́снажені |
| родовий | ви́снаженого | ви́снаженої | ви́снаженого | ви́снажених |
| давальний | ви́снаженому | ви́снаженій | ви́снаженому | ви́снаженим |
| знахідний | ви́снажений, ви́снаженого | ви́снажену | ви́снажене | ви́снажені, ви́снажених |
| орудний | ви́снаженим | ви́снаженою | ви́снаженим | ви́снаженими |
| місцевий | на/у ви́снаженому, ви́снаженім | на/у ви́снаженій | на/у ви́снаженому, ви́снаженім | на/у ви́снажених |