| | |
| ви́снажитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́снажитися, ви́снажитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́снажмося, ви́снажмось |
| 2 особа | ви́снажся | ви́снажтеся, ви́снажтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́снажуся, ви́снажусь | ви́снажимося, ви́снажимось, ви́снажимся |
| 2 особа | ви́снажишся | ви́снажитеся, ви́снажитесь |
| 3 особа | ви́снажиться | ви́снажаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́снажився, ви́снаживсь | ви́снажилися, ви́снажились |
| жін.р. | ви́снажилася, ви́снажилась |
| сер.р. | ви́снажилося, ви́снажилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́снажившись |
