| | | | |
| високоосна́щений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | високоосна́щений | високоосна́щена | високоосна́щене | високоосна́щені |
| родовий | високоосна́щеного | високоосна́щеної | високоосна́щеного | високоосна́щених |
| давальний | високоосна́щеному | високоосна́щеній | високоосна́щеному | високоосна́щеним |
| знахідний | високоосна́щений, високоосна́щеного | високоосна́щену | високоосна́щене | високоосна́щені, високоосна́щених |
| орудний | високоосна́щеним | високоосна́щеною | високоосна́щеним | високоосна́щеними |
| місцевий | на/у високоосна́щеному, високоосна́щенім | на/у високоосна́щеній | на/у високоосна́щеному, високоосна́щенім | на/у високоосна́щених |
