| | |
| ви́співатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́співатися, ви́співатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́співаймося, ви́співаймось |
| 2 особа | ви́співайся, ви́співайсь | ви́співайтеся, ви́співайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́співаюся, ви́співаюсь | ви́співаємося, ви́співаємось, ви́співаємся |
| 2 особа | ви́співаєшся | ви́співаєтеся, ви́співаєтесь |
| 3 особа | ви́співається | ви́співаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́співався, ви́співавсь | ви́співалися, ви́співались |
| жін.р. | ви́співалася, ви́співалась |
| сер.р. | ви́співалося, ви́співалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́співавшись |
