| ви́стиглий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́стиглий | ви́стигла | ви́стигле | ви́стиглі |
| родовий | ви́стиглого | ви́стиглої | ви́стиглого | ви́стиглих |
| давальний | ви́стиглому | ви́стиглій | ви́стиглому | ви́стиглим |
| знахідний | ви́стиглий, ви́стиглого | ви́стиглу | ви́стигле | ви́стиглі, ви́стиглих |
| орудний | ви́стиглим | ви́стиглою | ви́стиглим | ви́стиглими |
| місцевий | на/у ви́стиглому, ви́стиглім | на/у ви́стиглій | на/у ви́стиглому, ви́стиглім | на/у ви́стиглих |