| вистрі́лювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вистрі́лювання | |
| родовий | вистрі́лювання | |
| давальний | вистрі́люванню | |
| знахідний | вистрі́лювання | |
| орудний | вистрі́люванням | |
| місцевий | на/у вистрі́люванні, вистрі́люванню | |
| кличний | вистрі́лювання* |