| | |
| висьо́рбувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | висьо́рбувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | висьо́рбуймо |
| 2 особа | висьо́рбуй | висьо́рбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | висьо́рбуватиму | висьо́рбуватимемо, висьо́рбуватимем |
| 2 особа | висьо́рбуватимеш | висьо́рбуватимете |
| 3 особа | висьо́рбуватиме | висьо́рбуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | висьо́рбую | висьо́рбуємо, висьо́рбуєм |
| 2 особа | висьо́рбуєш | висьо́рбуєте |
| 3 особа | висьо́рбує | висьо́рбують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| висьо́рбуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | висьо́рбував | висьо́рбували |
| жін. р. | висьо́рбувала |
| сер. р. | висьо́рбувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| висьо́рбувавши |
