| вися́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вися́чий | вися́ча | вися́че | вися́чі |
| родовий | вися́чого | вися́чої | вися́чого | вися́чих |
| давальний | вися́чому | вися́чій | вися́чому | вися́чим |
| знахідний | вися́чий, вися́чого | вися́чу | вися́че | вися́чі, вися́чих |
| орудний | вися́чим | вися́чою | вися́чим | вися́чими |
| місцевий | на/у вися́чому, вися́чім | на/у вися́чій | на/у вися́чому, вися́чім | на/у вися́чих |