| витвере́жуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | витвере́жуватися, витвере́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | витвере́жуймося, витвере́жуймось | |
| 2 особа | витвере́жуйся, витвере́жуйсь | витвере́жуйтеся, витвере́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витвере́жуватимуся, витвере́жуватимусь | витвере́жуватимемося, витвере́жуватимемось, витвере́жуватимемся |
| 2 особа | витвере́жуватимешся | витвере́жуватиметеся, витвере́жуватиметесь |
| 3 особа | витвере́жуватиметься | витвере́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витвере́жуюся, витвере́жуюсь | витвере́жуємося, витвере́жуємось, витвере́жуємся |
| 2 особа | витвере́жуєшся | витвере́жуєтеся, витвере́жуєтесь |
| 3 особа | витвере́жується | витвере́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| витвере́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | витвере́жувався, витвере́жувавсь | витвере́жувалися, витвере́жувались |
| жін. р. | витвере́жувалася, витвере́жувалась | |
| сер. р. | витвере́жувалося, витвере́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| витвере́жувавшись | ||