| вито́плювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (спаливши щось, нагріти приміщення, виділяти жир, віск) | ||
| Інфінітив | вито́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вито́плюймо | |
| 2 особа | вито́плюй | вито́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вито́плюватиму | вито́плюватимемо, вито́плюватимем |
| 2 особа | вито́плюватимеш | вито́плюватимете |
| 3 особа | вито́плюватиме | вито́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вито́плюю | вито́плюємо, вито́плюєм |
| 2 особа | вито́плюєш | вито́плюєте |
| 3 особа | вито́плює | вито́плюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вито́плюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вито́плював | вито́плювали |
| жін. р. | вито́плювала | |
| сер. р. | вито́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вито́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| вито́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| вито́плювавши | ||