| | |
| вито́плювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (спаливши щось, нагріти приміщення, виділяти жир, віск) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вито́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вито́плюймо |
| 2 особа | вито́плюй | вито́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вито́плюватиму | вито́плюватимемо, вито́плюватимем |
| 2 особа | вито́плюватимеш | вито́плюватимете |
| 3 особа | вито́плюватиме | вито́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вито́плюю | вито́плюємо, вито́плюєм |
| 2 особа | вито́плюєш | вито́плюєте |
| 3 особа | вито́плює | вито́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вито́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вито́плював | вито́плювали |
| жін. р. | вито́плювала |
| сер. р. | вито́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вито́плюваний |
| Безособова форма |
| вито́плювано |
| Дієприслівник |
| вито́плювавши |
