| ви́точити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (на верстаті; вистругати; вигострити; вигризти) | ||
| Інфінітив | ви́точити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́точімо, ви́точім | |
| 2 особа | ви́точи | ви́точіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́точу | ви́точимо, ви́точим |
| 2 особа | ви́точиш | ви́точите |
| 3 особа | ви́точить | ви́точать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́точив | ви́точили |
| жін.р. | ви́точила | |
| сер.р. | ви́точило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́точений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́точено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́точивши | ||