| | |
| вито́чувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (виготовити на верстаті; вистругувати; вигострювати; вигризати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вито́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вито́чуймо |
| 2 особа | вито́чуй | вито́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вито́чуватиму | вито́чуватимемо, вито́чуватимем |
| 2 особа | вито́чуватимеш | вито́чуватимете |
| 3 особа | вито́чуватиме | вито́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вито́чую | вито́чуємо, вито́чуєм |
| 2 особа | вито́чуєш | вито́чуєте |
| 3 особа | вито́чує | вито́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вито́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вито́чував | вито́чували |
| жін. р. | вито́чувала |
| сер. р. | вито́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вито́чуваний |
| Безособова форма |
| вито́чувано |
| Дієприслівник |
| вито́чувавши |
