| ви́хований1 – дієприкметник | ||||
| (від: ви”ховати) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́хований | ви́хована | ви́ховане | ви́ховані |
| родовий | ви́хованого | ви́хованої | ви́хованого | ви́хованих |
| давальний | ви́хованому | ви́хованій | ви́хованому | ви́хованим |
| знахідний | ви́хованого, ви́хований | ви́ховану | ви́ховане | ви́хованих, ви́ховані |
| орудний | ви́хованим | ви́хованою | ви́хованим | ви́хованими |
| місцевий | на/у ви́хованому, ви́хованім | на/у ви́хованій | на/у ви́хованому, ви́хованім | на/у ви́хованих |