| | |
| ви́ховзнутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (вислизнути) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́ховзнутися, ви́ховзнутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́ховзнімося, ви́ховзнімось, ви́ховзнімся |
| 2 особа | ви́ховзнися, ви́ховзнись | ви́ховзніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́ховзнуся, ви́ховзнусь | ви́ховзнемося, ви́ховзнемось, ви́ховзнемся |
| 2 особа | ви́ховзнешся | ви́ховзнетеся, ви́ховзнетесь |
| 3 особа | ви́ховзнеться | ви́ховзнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́ховзнувся, ви́ховзнувсь | ви́ховзнулися, ви́ховзнулись |
| жін.р. | ви́ховзнулася, ви́ховзнулась |
| сер.р. | ви́ховзнулося, ви́ховзнулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́ховзнувшись |
| | |
| [діал.] | | |
