| | |
| вичува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відчуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вичува́тися, вичува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вичува́тиметься | вичува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вичува́ється | вичува́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вичува́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вичува́вся, вичува́всь | вичува́лися, вичува́лись |
| жін. р. | вичува́лася, вичува́лась |
| сер. р. | вичува́лося, вичува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вичува́вшись |
| | |
| [рідко] | | |
