| виїзни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | виїзни́й | виїзна́ | виїзне́ | виїзні́ |
| родовий | виїзно́го | виїзно́ї | виїзно́го | виїзни́х |
| давальний | виїзно́му | виїзні́й | виїзно́му | виїзни́м |
| знахідний | виїзни́й, виїзно́го | виїзну́ | виїзне́ | виїзні́, виїзни́х |
| орудний | виїзни́м | виїзно́ю | виїзни́м | виїзни́ми |
| місцевий | на/у виїзно́му, виїзні́м | на/у виїзні́й | на/у виїзно́му, виїзні́м | на/у виїзни́х |