| | |
| вкоти́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (котячись, проникати у середину) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вкоти́тися, вкоти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вкоті́мося, вкоті́мось, вкоті́мся |
| 2 особа | вкоти́ся, вкоти́сь | вкоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вкочу́ся, вкочу́сь | вко́тимося, вко́тимось, вко́тимся |
| 2 особа | вко́тишся | вко́титеся, вко́титесь |
| 3 особа | вко́титься | вко́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вкоти́вся, вкоти́всь | вкоти́лися, вкоти́лись |
| жін.р. | вкоти́лася, вкоти́лась |
| сер.р. | вкоти́лося, вкоти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вкоти́вшись |
