| владолю́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | владолю́бець | владолю́бці |
| родовий | владолю́бця | владолю́бців |
| давальний | владолю́бцеві, владолю́бцю | владолю́бцям |
| знахідний | владолю́бця | владолю́бців |
| орудний | владолю́бцем | владолю́бцями |
| місцевий | на/у владолю́бцеві, владолю́бці, владолю́бцю | на/у владолю́бцях |
| кличний | владолю́бцю | владолю́бці |