| владолю́бний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | владолю́бний | владолю́бна | владолю́бне | владолю́бні |
| родовий | владолю́бного | владолю́бної | владолю́бного | владолю́бних |
| давальний | владолю́бному | владолю́бній | владолю́бному | владолю́бним |
| знахідний | владолю́бний, владолю́бного | владолю́бну | владолю́бне | владолю́бні, владолю́бних |
| орудний | владолю́бним | владолю́бною | владолю́бним | владолю́бними |
| місцевий | на/у владолю́бному, владолю́бнім | на/у владолю́бній | на/у владолю́бному, владолю́бнім | на/у владолю́бних |