| вли́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (налити в середину; додати) | ||
| Інфінітив | вли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вли́ймо | |
| 2 особа | влий | вли́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увіллю́, уллю́ | увіллємо́, увіллє́м, уллємо́, уллє́м |
| 2 особа | увіллє́ш, уллє́ш | увіллєте́, уллєте́ |
| 3 особа | увіллє́, уллє́ | увіллю́ть, уллю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увілля́в, влив | увілля́ли, влили́ |
| жін.р. | увілля́ла, влила́ | |
| сер.р. | увілля́ло, влило́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| увілля́тий, вли́тий | ||
| Безособова форма | ||
| увілля́то, вли́то | ||
| Дієприслівник | ||
| увілля́вши, вли́вши | ||