| вляга́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (підкорятися; накульгувати) | ||
| Інфінітив | вляга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вляга́ймо | |
| 2 особа | вляга́й | вляга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вляга́тиму | вляга́тимемо, вляга́тимем |
| 2 особа | вляга́тимеш | вляга́тимете |
| 3 особа | вляга́тиме | вляга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вляга́ю | вляга́ємо, вляга́єм |
| 2 особа | вляга́єш | вляга́єте |
| 3 особа | вляга́є | вляга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вляга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вляга́в | вляга́ли |
| жін. р. | вляга́ла | |
| сер. р. | вляга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вляга́вши | ||