| | |
| волочи́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | волочи́тися, волочи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | волочі́мося, волочі́мось, волочі́мся |
| 2 особа | волочи́ся, волочи́сь | волочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волочи́тимуся, волочи́тимусь | волочи́тимемося, волочи́тимемось, волочи́тимемся |
| 2 особа | волочи́тимешся | волочи́тиметеся, волочи́тиметесь |
| 3 особа | волочи́тиметься | волочи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волочу́ся, волочу́сь | воло́чимося, воло́чимось, воло́чимся |
| 2 особа | воло́чишся | воло́читеся, воло́читесь |
| 3 особа | воло́читься | воло́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| воло́чачись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | волочи́вся, волочи́всь | волочи́лися, волочи́лись |
| жін. р. | волочи́лася, волочи́лась |
| сер. р. | волочи́лося, волочи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| волочи́вшись |
