| | |
| волочи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | волочи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | волочі́мо, волочі́м |
| 2 особа | волочи́ | волочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волочи́тиму | волочи́тимемо, волочи́тимем |
| 2 особа | волочи́тимеш | волочи́тимете |
| 3 особа | волочи́тиме | волочи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волочу́ | воло́чимо, воло́чим |
| 2 особа | воло́чиш | воло́чите |
| 3 особа | воло́чить | воло́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| воло́чачи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | волочи́в | волочи́ли |
| жін. р. | волочи́ла |
| сер. р. | волочи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| воло́чений |
| Безособова форма |
| воло́чено |
| Дієприслівник |
| волочи́вши |
