| | |
| волікти́ – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | волікти́ |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | волочі́мо, волочі́м |
| 2 особа | волочи́ | волочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волікти́му | волікти́мемо, волікти́мем |
| 2 особа | волікти́меш | волікти́мете |
| 3 особа | волікти́ме | волікти́муть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | волочу́ | воло́чемо, воло́чем |
| 2 особа | воло́чеш | воло́чете |
| 3 особа | воло́че | воло́чуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| воло́чучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | волі́к | волокли́, волікли́ |
| жін. р. | волокла́, волікла́ |
| сер. р. | волокло́, волікло́ |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| волі́кши |
