| воркі́т1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (воркотун – про людину) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | воркі́т | воркоти́ |
| родовий | воркота́ | воркоті́в |
| давальний | воркото́ві, воркоту́ | воркота́м |
| знахідний | воркота́ | воркоті́в |
| орудний | воркото́м | воркота́ми |
| місцевий | на/у воркото́ві, воркоту́ | на/у воркота́х |
| кличний | ворко́те | воркоти́ |
| [розм., рідко] |