| | |
| ворогува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ворогува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ворогу́ймо |
| 2 особа | ворогу́й | ворогу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ворогува́тиму | ворогува́тимемо, ворогува́тимем |
| 2 особа | ворогува́тимеш | ворогува́тимете |
| 3 особа | ворогува́тиме | ворогува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ворогу́ю | ворогу́ємо, ворогу́єм |
| 2 особа | ворогу́єш | ворогу́єте |
| 3 особа | ворогу́є | ворогу́ють |
| Активний дієприкметник |
| ворогу́ючий |
| Дієприслівник |
| ворогу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ворогува́в | ворогува́ли |
| жін. р. | ворогува́ла |
| сер. р. | ворогува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ворогува́вши |
