| вороне́ць1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (кінь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вороне́ць | воронці́ |
| родовий | воронця́ | воронці́в |
| давальний | воронце́ві, воронцю́ | воронця́м |
| знахідний | воронця́ | воронці́, воронці́в |
| орудний | воронце́м | воронця́ми |
| місцевий | на/у воронце́ві, воронці́, воронцю́ | на/у воронця́х |
| кличний | воронцю́ | воронці́ |