| вороно́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вороно́ваний | вороно́вана | вороно́ване | вороно́вані |
| родовий | вороно́ваного | вороно́ваної | вороно́ваного | вороно́ваних |
| давальний | вороно́ваному | вороно́ваній | вороно́ваному | вороно́ваним |
| знахідний | вороно́ваний | вороно́вану | вороно́ване | вороно́вані |
| орудний | вороно́ваним | вороно́ваною | вороно́ваним | вороно́ваними |
| місцевий | на/у вороно́ваному, вороно́ванім | на/у вороно́ваній | на/у вороно́ваному, вороно́ванім | на/у вороно́ваних |