| | |
| воронува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | воронува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ворону́ймо |
| 2 особа | ворону́й | ворону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | воронува́тиму | воронува́тимемо, воронува́тимем |
| 2 особа | воронува́тимеш | воронува́тимете |
| 3 особа | воронува́тиме | воронува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ворону́ю | ворону́ємо, ворону́єм |
| 2 особа | ворону́єш | ворону́єте |
| 3 особа | ворону́є | ворону́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ворону́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | воронува́в | воронува́ли |
| жін. р. | воронува́ла |
| сер. р. | воронува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вороно́ваний |
| Безособова форма |
| вороно́вано |
| Дієприслівник |
| воронува́вши |
