| | |
| впада́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вливатися; вбігати, проникати, потрапляти куди-небудь; набувати певного стану) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впада́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впада́ймо |
| 2 особа | впада́й | впада́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впада́тиму | впада́тимемо, впада́тимем |
| 2 особа | впада́тимеш | впада́тимете |
| 3 особа | впада́тиме | впада́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впада́ю | впада́ємо, впада́єм |
| 2 особа | впада́єш | впада́єте |
| 3 особа | впада́є | впада́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впада́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впада́в | впада́ли |
| жін. р. | впада́ла |
| сер. р. | впада́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впада́вши |
