| | |
| впе́внюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впе́внюватися, впе́внюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впе́внюймося, впе́внюймось |
| 2 особа | впе́внюйся, впе́внюйсь | впе́внюйтеся, впе́внюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впе́внюватимуся, впе́внюватимусь | впе́внюватимемося, впе́внюватимемось, впе́внюватимемся |
| 2 особа | впе́внюватимешся | впе́внюватиметеся, впе́внюватиметесь |
| 3 особа | впе́внюватиметься | впе́внюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впе́внююся, впе́внююсь | впе́внюємося, впе́внюємось, впе́внюємся |
| 2 особа | впе́внюєшся | впе́внюєтеся, впе́внюєтесь |
| 3 особа | впе́внюється | впе́внюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впе́внюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впе́внювався, впе́внювавсь | впе́внювалися, впе́внювались |
| жін. р. | впе́внювалася, впе́внювалась |
| сер. р. | впе́внювалося, впе́внювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впе́внювавшись |
