| | |
| вповнова́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вповнова́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вповнова́жуймо |
| 2 особа | вповнова́жуй | вповнова́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вповнова́жуватиму | вповнова́жуватимемо, вповнова́жуватимем |
| 2 особа | вповнова́жуватимеш | вповнова́жуватимете |
| 3 особа | вповнова́жуватиме | вповнова́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вповнова́жую | вповнова́жуємо, вповнова́жуєм |
| 2 особа | вповнова́жуєш | вповнова́жуєте |
| 3 особа | вповнова́жує | вповнова́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вповнова́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вповнова́жував | вповнова́жували |
| жін. р. | вповнова́жувала |
| сер. р. | вповнова́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вповнова́жувавши |
