| | |
| впові́льнювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впові́льнювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впові́льнюймо |
| 2 особа | впові́льнюй | впові́льнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впові́льнюватиму | впові́льнюватимемо, впові́льнюватимем |
| 2 особа | впові́льнюватимеш | впові́льнюватимете |
| 3 особа | впові́льнюватиме | впові́льнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впові́льнюю | впові́льнюємо, впові́льнюєм |
| 2 особа | впові́льнюєш | впові́льнюєте |
| 3 особа | впові́льнює | впові́льнюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впові́льнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впові́льнював | впові́льнювали |
| жін. р. | впові́льнювала |
| сер. р. | впові́льнювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| впові́льнюваний |
| Безособова форма |
| впові́льнювано |
| Дієприслівник |
| впові́льнювавши |
