| впоко́юваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | впоко́юваний | впоко́ювана | впоко́юване | впоко́ювані |
| родовий | впоко́юваного | впоко́юваної | впоко́юваного | впоко́юваних |
| давальний | впоко́юваному | впоко́юваній | впоко́юваному | впоко́юваним |
| знахідний | впоко́юваний, впоко́юваного | впоко́ювану | впоко́юване | впоко́ювані, впоко́юваних |
| орудний | впоко́юваним | впоко́юваною | впоко́юваним | впоко́юваними |
| місцевий | на/у впоко́юваному, впоко́юванім | на/у впоко́юваній | на/у впоко́юваному, впоко́юванім | на/у впоко́юваних |