| впоко́їти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | впоко́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впоко́ймо | |
| 2 особа | впоко́й | впоко́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впоко́ю | впоко́їмо, впоко́їм |
| 2 особа | впоко́їш | впоко́їте |
| 3 особа | впоко́їть | впоко́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | впоко́їв | впоко́їли |
| жін.р. | впоко́їла | |
| сер.р. | впоко́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| впоко́єний | ||
| Безособова форма | ||
| впоко́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| впоко́ївши | ||