| впоту́жнити – дієслово доконаного виду | ||
| (зміцнити) | ||
| Інфінітив | впоту́жнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впоту́жнімо, впоту́жнім | |
| 2 особа | впоту́жни | впоту́жніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впоту́жню | впоту́жнимо, впоту́жним |
| 2 особа | впоту́жниш | впоту́жните |
| 3 особа | впоту́жнить | впоту́жнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | впоту́жнив | впоту́жнили |
| жін.р. | впоту́жнила | |
| сер.р. | впоту́жнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| впоту́жнений | ||
| Безособова форма | ||
| впоту́жнено | ||
| Дієприслівник | ||
| впоту́жнивши | ||