| | |
| впоту́жнювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впоту́жнювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впоту́жнюймо |
| 2 особа | впоту́жнюй | впоту́жнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоту́жнюватиму | впоту́жнюватимемо, впоту́жнюватимем |
| 2 особа | впоту́жнюватимеш | впоту́жнюватимете |
| 3 особа | впоту́жнюватиме | впоту́жнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоту́жнюю | впоту́жнюємо, впоту́жнюєм |
| 2 особа | впоту́жнюєш | впоту́жнюєте |
| 3 особа | впоту́жнює | впоту́жнюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впоту́жнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впоту́жнював | впоту́жнювали |
| жін. р. | впоту́жнювала |
| сер. р. | впоту́жнювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| впоту́жнюваний |
| Безособова форма |
| впоту́жнювано |
| Дієприслівник |
| впоту́жнювавши |
