| | |
| впо́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впо́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впо́юймо |
| 2 особа | впо́юй | впо́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впо́юватиму | впо́юватимемо, впо́юватимем |
| 2 особа | впо́юватимеш | впо́юватимете |
| 3 особа | впо́юватиме | впо́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впо́юю | впо́юємо, впо́юєм |
| 2 особа | впо́юєш | впо́юєте |
| 3 особа | впо́ює | впо́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впо́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впо́ював | впо́ювали |
| жін. р. | впо́ювала |
| сер. р. | впо́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впо́ювавши |
