| вправля́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ставати вправленим) | ||
| Інфінітив | вправля́тися, вправля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вправля́тиметься | вправля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вправля́ється | вправля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вправля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вправля́вся, вправля́всь | вправля́лися, вправля́лись |
| жін. р. | вправля́лася, вправля́лась | |
| сер. р. | вправля́лося, вправля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вправля́вшись | ||