| | |
| впроха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впроха́тися, впроха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впроха́ймося, впроха́ймось |
| 2 особа | впроха́йся, впроха́йсь | впроха́йтеся, впроха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впроха́юся, впроха́юсь | впроха́ємося, впроха́ємось, впроха́ємся |
| 2 особа | впроха́єшся | впроха́єтеся, впроха́єтесь |
| 3 особа | впроха́ється | впроха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | впроха́вся, впроха́всь | впроха́лися, впроха́лись |
| жін.р. | впроха́лася, впроха́лась |
| сер.р. | впроха́лося, впроха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впроха́вшись |
