| | |
| впро́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впро́шуватися, впро́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впро́шуймося, впро́шуймось |
| 2 особа | впро́шуйся, впро́шуйсь | впро́шуйтеся, впро́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впро́шуватимуся, впро́шуватимусь | впро́шуватимемося, впро́шуватимемось, впро́шуватимемся |
| 2 особа | впро́шуватимешся | впро́шуватиметеся, впро́шуватиметесь |
| 3 особа | впро́шуватиметься | впро́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впро́шуюся, впро́шуюсь | впро́шуємося, впро́шуємось, впро́шуємся |
| 2 особа | впро́шуєшся | впро́шуєтеся, впро́шуєтесь |
| 3 особа | впро́шується | впро́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впро́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впро́шувався, впро́шувавсь | впро́шувалися, впро́шувались |
| жін. р. | впро́шувалася, впро́шувалась |
| сер. р. | впро́шувалося, впро́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впро́шувавшись |
